СУРДОПЕДАГОГІКА – розділ спеціальної педагогіки про розвиток, виховання та навчання дітей і дорослих з вадами слуху.
ПРЕДМЕТ - процеси
розвитку, виховання та навчання дітей і дорослих з вадами слуху.
Основні ЗАВДАННЯ сурдопедагогіки:
1. Розробка методів діагностики
порушень слуху, в тому числі – раннього виявлення.
2. Вивчення особливостей
психічного розвитку дітей в умовах слухової депривації.
3. Дослідження
законоірностей компенсації вад слуху.
4. Розробка теоретичних
основ розвиваючої та корекційної роботи з глухими та слабочуючими дітьми.
5. Удосконалення методів
корекційно-розвивальної роботи з дітьми з вадами слуху, в тому числі –
формування мовлення, розвитку слухового сприймання, навчання вимові.
6. Визначення задач,
принципів, змісту і методів навчання та виховання дітей з вадами слуху на
різних ступенях освіти.
7. Організація допомоги
батькам у вихованні дітей з вадами слуху.
8. Сприяння повноцінній
інтеграції осіб з вадами слуху в суспільство.
ОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЙНОЇ
РОБОТИ У НАВЧАННІ ДІТЕЙ З ВАДАМИ СЛУХОВОЇ ФУНЦІЇ:
- робоче місце дитини має бути
розташовано так, щоб вона завжди добре бачила обличчя вчителя;
- слід вимагати від дитини, щоб вона
завжди дивилась на вчителя у момент його мовлення;
- слід контролювати, чи почула й
зрозуміла дитина матеріал. Це можна здійснювати у різних формах,
наприклад: «Повтори, що я сказала», «Продовж, будь ласка», «Розкажи, що ми
сьогодні вивчали»;
- особливої корекційної спрямованості
набувають уроки рідної мови, оскільки вади слуху перешкоджають правильному
оволодінню мовою і мовленням. Тому важливого значення набуває граматична
правильність мовлення дитини. Слід пропонувати учневі завдання, в яких він
міг би вправлятись у складанні словосполучень і речень, коротких текстів у
межах теми, що вивчається;
- необхідно приділяти увагу корекції
звуко-буквенного складу слів. Вагомого значення у цій роботі набуває
використання предметних малюнків, розрізної азбуки. До реалізації цього
завдання слід обов'язково залучати батьків, навчаючи їх окремим прийомам
такої роботи;
- дуже корисно разом з дитиною усно
промовляти слова, після правильного їх прочитання. Багаторазове
промовляння допомагає дитині запам'ятати звуковий склад слова;
- якщо дитина припускається помилок на
письмі, то їх не просто треба виправити, а й проаналізувати з дитиною
звуковий склад слова, записати його правильно декілька разів;
- роботу над звуковим складом слова
необхідно проводити з використанням звукопосилюючої апаратури або
вимовляти слово біля самого вуха дитини;
- для уникнення помилок перед диктантом
повідомити учня про що йдеться у тексті; заздалегідь ознайомити із
складним для нього звуко-буквеним складом, значенням і граматичним
оформленням слів і словосполучень;
- слід спеціально готувати учня до
переказу. Наприклад, спочатку пропонують учневі почитати текст про себе,
потім послухати, як читає вчитель. Якщо й після цього учневі важко
переказувати самостійно, то скласти з ним разом запитання чи план тексту;
- дитині зі зниженим слухом важливо
побільше читати самостійно. Для цього можна користуватись букварем та
книгами, випущеними для дітей зі зниженим слухом, або будь-якими книгами,
адресованими дітям молодшого віку з виразними й зрозумілими
ілюстраціями до тексту. Це допоможе дитині краще зрозуміти прочитане;
- всі нові слова необхідно давати
дитині у письмовій формі;
- на уроках математики особливу увагу
приділяти розумінню словесної умови задачі, застосовувати наочні засоби;
- на всіх уроках необхідно проводити
роботу з розвитку мовлення дитини.
Навчання і виховання
дитини з вадами слухової функції має бути поєднаним із оздоровленням,
корекційними заняттями сурдопедагога з розвитку слуху і мовлення, по
необхідності – із лікуванням, заняттями з психологом.
Немає коментарів:
Дописати коментар